Особливості досудового врегулювання господарських спорів

Про особливості досудового врегулювання господарських спорів у березневому номері журналу “Український Юрист” розповідає наш фахівець Вікторія МИХАЙЛОВА. Дізнайтесь детальніше щодо переваг, недоліків та тенденцій застосування таких заходів у судовій практиці, ознайомившись з коментарем юриста L.I.Group.
UJ-03-2015_Michaylova4

Автор: Вікторія МИХАЙЛОВА, юрист L.I.Group
Медіа: Журнал «Український юрист», №3(147), березень 2015 року.
[Завантажити PDF]

Процес взаємовідносин та діяльності господарюючих суб’єктів як складне явище не може існувати без відповідних зіткнень, конфліктів, протиріч, що призводять до виникнення суперечностей між суб’єктами господарської діяльності.

Чинне законодавство України дозволяє у досудовому порядку вживати заходів щодо врегулювання господарських спорів. Такий спосіб примирення встановлюється Господарським процесуальним кодексом України, а саме: стаття  5 зазначає, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Цей спосіб вирішення конфліктних ситуацій на практиці характеризується як позитивними рисами, так і має відповідні недоліки. Необхідно звернути увагу на те, що основною метою досудового врегулювання господарських спорів є запобігання негативного впливу на господарську діяльність сторін договору. Добровільне вирішення спору дає змогу пришвидшити порядок відновлення порушених прав кредитора. Такий спосіб є позитивним, оскільки позбавляє додаткових витрат на судові видатки і дозволяє уникнути довготривалих судових тяжб.

Однак застосування цього способу вирішення спору не дає жодної гарантії на очікуване вирішення конфлікту, оскільки найбільш вірогідно, що винна сторона взагалі не надасть відповідь на отриману претензію та просто знехтує нею. У свою чергу, це дає їй додатковий час та можливість для приховання фактичних обставин справи, перекручування на свою користь певних умов договору, спотворення інформації та посилення своєї правової позиції до дати звернення до суду.

Враховуючи вищевказані негативні характеристики, рівень досудового врегулювання господарських спорів в Україні досить низький, адже, як правило, суб’єкти господарювання не впевнені в добросовісності свого контрагента і віддають перевагу вирішенню спорів за допомогою судової системи, яка аналізує обставини справи, встановлює факти, що мали місце при виникненні певних правовідносин, та дає відповідну юридичну оцінку вчиненим діям.

На мою думку, законодавцю необхідно звернути увагу на прогалини, які існують при вирішенні спору за допомогою інституту претензії. Необхідно вносити зміни, спрямовані на вдос­коналення нормативно-правового та методологічного забезпечення процедури досудового врегулювання господарських спорів, адже підвищення довіри до такого способу вирішення спірних взаємовідносин дасть змогу пришвидшити порядок врегулювання порушених прав контрагентів та розвантажити роботу судової системи України.

Posted in ПУБЛІКАЦІЇ В ЗМІ