Підлягають оскарженню

ВГСУ не сформували єдиного підходу щодо перегляду в касаційному порядку ухвали про призначення арбітражного керуючого. Юрист ЮК L.I.GROUP Володимир ЮРЧЕНКО коментує окремі положення законодавства в практиці банкрутства, що випливають з ситуації, яка нині сформувалась.

Urchenko-september

Автор: Володимир ЮРЧЕНКО, юрист ЮК L.I. GROUP.
Медіа: Газета “Юридична Практика”, №36 (924), 8 вересня 2015.
[Завантажити PDF]

З моменту виключення частини 2 статті 2 Закону про банкрутство, яка надавала переваги цьому Закону перед іншими законодавчими актами, судді користуються частиною 1 статті 2 Закону та застосовують пункт 10 абзацу 1 статті 106 ГПК України.

Хоча стаття 8 Закону про банкрутство прямо не передбачає можливість оскарження процесуального документа про призначення арбітражного керуючого, вона дозволяє оскаржити рішення за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань, скарг та постанову про визнання боржника банкрутом. Звернувшись до частини 9 статті 16 Закону про банкрутство, ми побачимо, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство виноситься саме ухвала, в якій обов’язково вказується про призначення розпорядника майна. Частинами 1, 2, 3 статті 28 даного Закону прямо установлено, що при винесенні рішення про введення процедури санації господарський суд тією ж ухвалою призначає керуючого санацією, та частиною 1 статті 40 Закону передбачено, що в постанові про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора.

Таким чином, ці визначення та постанова в обов’язковому порядку повинні містити відомості про особу і статус арбітражного керуючого, а відповідно до статті 8 Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – підлягають оскарженню.

Posted in ПУБЛІКАЦІЇ В ЗМІ