Ефективність застосування Закону України «Про очищення влади»

З метою проведення люстрації, яка є обов’язковим заходом для захисту демократії в Україні, було прийнято Закон України «Про очищення влади», так званий Закон про люстрацію.

UJ#10_2015_Michaylova-small2Автор: Вікторія МИХАЙЛОВА, юрист ЮК L.I. GROUP.
Медіа: Журнал “Український Юрист”, №10, 2015.
[Завантажити PDF]

Основним завданням цього нормативно-правового акта було проведення очищення влади з метою захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права і прав людини в Україні.

З дня набуття Законом чинності минув уже майже рік, і, аналізуючи наслідки проведення очищення влади в Україні, можна дійти висновку про відсутність очікуваних результатів, що спричинено наявністю недоліків та прогалин безпосередньо в самому Законі.

З правої точки зору необхідно відзначити, що одним із негативних положень Закону є автоматичне звільнення деяких чиновників, які обіймали свої посади при попередній владі.

Такий спосіб очищення влади на практиці призвів лише до подання скарг колишніми чиновниками щодо відновлення їх на займаних посадах, оскільки в такому випадку вбачається неконституційним спосіб автоматичної люстрації і звільнення з посад осіб тільки за те, що вони працювали на державній службі в певний проміжок часу.

Станом на сьогодні, відповідно до інформації, яка міститься в офіційних джерелах, до Верховного Суду України надійшло вже понад 130 рішень адміністративних судів у справах, що стосуються відновлення колишніх керівників на займаних посадах.

Як висловився з цього питання Голова Верховного Суду України, люстрація в Україні має відбуватися лише після встановлення індивідуальної вини чиновника, і при цьому закликав дотримуватися презумпції невинуватості.

Зазначений підхід також суперечить рекомендаціям Ради Європи, практиці інших країн у сфері люстрації, європейським і міжнародним нормам прав людини.

Серед інших недоліків Закону, які перешкоджають впроваджувати в життя передбачені ним цілі та завдання, можна також виділити відсутність єдиного органу, відповідального за люстраційну політику, часові рамки застосування закону, децентралізований характер процедури люстрації та відсутність чітко визначеного порядку захисту особи, яка підпадає під люстрацію.

Враховуючи вищенаведене, необхідно зазначити, що саме прийняття закону, спрямованого на очищення влади в України, є позитивною тенденцією, однак головною метою має бути не факт прийняття цього акта, а його подальша реалізація, дієвість та контроль над реальним застосуванням його положень, адже тільки це дасть змогу у майбутньому побудувати демократичне суспільство відповідно до європейських стандартів.

Posted in ПУБЛІКАЦІЇ В ЗМІ