“American dream” — в Україну!

Бізнес завжди відзначається ініціативністю, здатністю ризикувати та йти всупереч обставинам. А враховуючи, що для нашої держави питання створення сприятливого інвестиційного клімату, популяризації України в очах інвесторів та, власне, захисту їхніх інтересів залишаються й досі невирішеними, за цю справу беруться юристи. Власне, про мету подорожі до США у пошуках іноземних партнерів та клієнтів журналу “Український юрист” розповіли партнери ЮК L.I.Group Микола КОВАЛЬЧУК та Артур МЕГЕРЯ.

UYcoverАвтор: Алеся Космина
Медіа: Журнал «Український юрист», №11 (155), листопад 2015 року.
[Завантажити PDF]

Чому саме США стали тим напрямом, в якому ви розгорнули свою діяльність з пошуку партнерів та залучення інвесторів для України?

Микола КОВАЛЬЧУК (М.К.): США сьогодні є основним стратегічним партнером нашої держави, який має суттєвий вплив на владу та надає підтримку. Думаю, і надалі ця країна залишатиметься основним політичним та економічним партнером України.

Артур МЕГЕРЯ (А.М.): Для компанії L.I.GROUP — це був черговий крок у напрямі свого зростання, знаходження нових партнерів та набуття нового досвіду. У доповіді, з якою нас у жовтні запросили виступити у Нью-Йорку на 38 Щорічному з’їзді Асоціації українських правників Америки (Ukrainian American Bar Association), нам вдалося змалювати ситуацію в Україні з точки зору практикуючих юристів. До того ж, не забуваймо, що в США досить розвинені юридичні традиції — є можливість перейняти найкращі зразки практики, вдосконалюватися, зростати, обмінюватися досвідом.

На чому акцентували увагу у доповіді? Вдалося «прорекламувати» Україну?

img68М.К.: Власне, основною метою нашого виступу було охарактеризувати з точки зору практикуючого юриста зміни в країні за останні два роки. А саме — на що покладалися сподівання суспільства і бізнесу та яких результатів і в яких сферах досягнуто.

Приміром, у рамках реформування державного аппарату лише впродовж 2014 року було справді скорочено апарат державних служб на 25 тисяч осіб, а до кінця 2015 року заплановано скорочення ще на 10 %. Крім того, більш ніж удвічі скорочено кількість органів з контрольними функціями. Разом із тим, щоб забезпечити необхідний результат щодо ефективності роботи державної служби, є необхідним належне матеріальне забезпечення службовця. А з цим ситуація складна.

Також ми відзначили заходи Національного банку України щодо очищення банківського ринку від проблемних фінансових структур — з ринку вивели 65 банківських установ. Парламентом було прийнято Закон України, який передбачає суттєвий контроль за сумнівними угодами банку, визначає методику виявлення таких угод, встановлює вимоги щодо розкриття кінцевих власників банківських установ, удосконалює механізми відповідальності власників та менеджменту банків за доведення банків до банкрутства.

На жаль, у частині податкової реформи справи тягнуться дуже повільно.

У частині подолання корупції в судовій гілці влади держаними органами прийнято низку правових актів, спрямованих на реформування судової системи, створення основ для її незалежності. І днями уряд країни дав обіцянку вже справді розпочати судову реформу. Треба визнати, що результативність цих заходів насправді ще залишає бажати кращого, але початок уже покладено.

Під час доповіді звернув також увагу на створення в Україні Антикорупційного бюро, керівника якого було обрано публічно шляхом проведення відкритого конкурсу, а також на відкриття доступу до реєстрів речових прав чиновників та їхніх родичів, що надає можливість співставити реальні доходи чиновника із задекларованими. Знизити рівень зловживань покликаний і Закон України «Про електронну комерцію», який передбачає проведення електронних торгів щодо державних закупівель товарів і послуг.

Доповідь виявилася оптимістичною, хоча ми відобразили у ній об’єктивні цифри. І все ж, підсумовуючи, довелося зізнатися, що попри велику кількість ініціатив практичних кроків здійснено мало. Та сподіваюся, що я зміг дещо наблизити інвесторів до України.

І як реагують на такі зміни американські юристи? Чи передбачають зацікавленість інвесторів із США в українських ринках?img71

А.М.: Вказують на те, що бурхливої активності у зацікавленні інвесторів ще не спостерігається. Звісно, вони зважують усі «за» та «проти». Але зверніть увагу, що навіть за нинішніх умов інвестори вже потроху заходять до України. Наприклад, у липні поточного року 100 % акцій ПАТ «АСТРА БАНК» продано американській інвестиційній компанії. Взяли управління у свої руки й американські власники агрохолдингу «Мрія». А 13 липня 2015 року за сприяння уряду США було проведено перший в історії Україно-американський інвестиційний бізнес-форум у Вашингтоні, який, до речі, показав досить високий інтерес інвесторів до активів, що підлягають приватизації у поточному році, а також інтерес до різних сфер бізнесу.

Зважаючи на нинішні українські реалії, експерти констатують фактичний провал реформ владою, чи не занадто все це оптимістично?

М.К.: Будемо говорити відверто: сьогодні все більш очевидним для суспільства стає розуміння того, що задекларовані українською владою реформи значною мірою гальмуються. У тому числі й ті, які покликані поліпшити інвестиційний клімат у країні.

Статистика говорить сама за себе: обсяг іноземних інвестицій станом на 2013 рік складав близько 51 млрд дол. США, а у 2014 році цей показник знизився на 23,3 %. Разом зі тим Україна в рейтингу свободи ведення бізнесу перебуває на 162 місці з 179 країн світу, а за індексом сприйняття корупції, за дослідженнями Transparency International, — на 142-му зі 175. І тому не є таємницею, що саме ці показники в сукупності з військовими діями на Сході впливають на інвестиційну привабливість держави. Хоча, об’єктивно, сама лише військова агресія в Україні не може бути перешкодою для здійснення реформ на іншій території.

Усе це не привід для песимізму. Тим більше, що деякі позитивні зміни все ж відбулися. І багато в чому завдяки західним партнерам — перш за все Сполученим Штатам Америки та країнам ЄС. Громадянське суспільство зсередини та західні партнери ззовні до певної міри підштовхують країнську владу до реформ за допомогою кредитів, різних програм, перспективи безвізового режиму тощо. Змушують діяти всупереч обставинам.

Узагалі відсутність у світі будь-якої, окрім негативної, інформації про Україну — це, насправді, кричуща проблема. Адже все, що чує потенційний інвестор, — це переважно повідомлення про військові дії, політичну нестабільність, недовіру до судів тощо. У той же час про надзвичайно потужний потенціал України мало хто розповідає. Між тим інвестор, який сьогодні ризикне зайти на наш ринок, без сумнівів, має всі шанси отримати тут значні вигоди.

Хто ще представляв Україну на 38 З’їзді UABA?

М.К.: З практикуючих юристів там був і виступав із доповіддю Валентин Гвоздій (юридична фірма «Гвоздій та Оберкович»), який, будучи заступником голови Асоціації адвокатів України, розповідав про асоціацію, її роль та проблеми, з якими їй доводиться боротися. Також присутніми були секретар Ради адвокатів України Павло Гречківський та заступник голови Комітету Національної асоціації адвокатів України з міжнародних зв’язків Іван Гречківський.

Цей з’їзд вшанували своєю присутністю і представники дипломатичного корпусу — Валерій Чалий, Богдан Вітвіцький та Сергій Мещеряк.

Перший день з’їзду пройшов у вигляді прийому у Музеї України в Нью-Йорку, де виставляють свої роботи американці українського походження. Учасники мали змогу познайомитися один з одним та обговорити спільні для всіх теми. Здивувало, що представники української діаспори США та Канади (а саме з цих країн на з’їзді були присутні юристи) сповідують українські традиції, культуру та опікуються проблемами України більше, ніж самі громадяни України. Під час другого дня учасники виступали з доповідями, причому багато з них були присвячені АТО та українським військовим. Зокрема, виступ голови ГО «Юридична сотня» Лесі Василенко, засновниці та директора ГО «Захист Патріотів» лікаря-рятувальника Уляни Супрун та інших.

Вдалося налагодити корисні зв’язки?

А.М.: Так, і не лише під час з’їзду. Крім конференції, метою нашої поїздки до США було знайомство з юристами та юридичними компаніями, пошук точок дотику. І ми знайшли нові контакти у Лос- Анджелесі, Нью-Йорку й Торонто. Окрім того, зблизька побачили, як працюють американські юристи та як вони ведуть справи, не набираючи собі багато різнопланових проектів, але концентруючи увагу на одній сфері. Супроводжуючи проекти виважено та спокійно.

У результаті ділової подорожі ми уклали декілька партнерських угод, відповідно до яких плануємо співпрацювати з юридичними компаніями США та Канади, обслуговуючи спільних клієнтів та здійснюючи супровід інвестиційних проектів. І на майбутнє маємо наміри розвиватися у цьому напрямі та поширювати співпрацю з юристами інших країн.

М.К.: До речі, ми отримали попередні домовленості щодо проведення інвестиційної конференції, яку плануємо організувати за участю українських юристів, суддівського корпусу, урядовців і, звичайно, інвесторів. Конференція буде орієнтована переважно на інвесторів із Тихоокеанського регіону — Японії, Кореї, Китаю та Західного узбережжя США.

Як уже було сказано, через брак інформації мало кому відомо, у що саме в Україні можна вкладати кошти та які галузі мають потенціал. Крім того, перспектива отримання прибутку у нас сьогодні набагато вища, ніж в інших країнах. Якщо у державах з розвиненою ринковою економікою прибутковість інвестиційних проектів становить 3—5 % річних, то у нас це може бути 30—40 %!

Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвесторів?

М.К.: Звичайно, номер один —це аграрна галузь. Недарма в Україні — до 30 % світового чорнозему. Аграрний ринок уже здавна цікавий інвесторам, та й потенціал у нього величезний.

Другий напрям — авіаційна галузь. Нині на українському ринку авіаперевезень є лише один оператор МАУ, що має відверто монопольне становище. Так бути не може і не буде, тому залучення авіаційних компаній для внутрішніх та зовнішніх рейсів є нагальною потребою часу. Аналогічна ситуація і в енергетичній сфері, яка є монополізованою. За умови втручання АМКУ та уваги держави до цих галузей прихід інвестицій може бути дуже масштабним.

Цілком можна залучати інвесторів і до галузі автомобілебудування, IT та інших. Україна має безліч можливостей у цьому сенсі.

Наші компанії освоюють американський ринок?

М.К.: Сьогодні це можуть здійснювати переважно потужні компанії. Але для нас, наприклад, було несподіванкою побачити на бірках елітного одягу у магазинах Нью-Йорка напис Made in Ukraine. Виявилося, що чимало відомих брендів уже давно шиють свою продукцію в Україні.

Окрему практику із захисту інвестицій плануєте тепер відкривати?

М.К.: Власне, відкриття відповідної практики та загалом вихід юрфірм на інші ринки, пошук ними інвесторів — це вимога часу. Сьогодні ринок перенасичений юридичними компаніями, платоспроможність українського клієнта суттєво знизилася, а бюджети на залучення зовнішніх консультантів значно зменшилися. Тож потрібно зацікавлювати потенційних клієнтів у нових юрисдикціях. А зацікавлювати справді є чим, адже Україна — країна з шаленим потенціалом.

І ми сподіваємося, що з часом вона стане «країною можливостей», як колись називали США. Якоюсь мірою, можна сказати, ми намагаємося втілити «американську мрію» в Україні.

img20

Posted in ЗМІ ПРО НАС, Новини